Понеділок, 30.03.2020, 23:25
Лозівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №7
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Корисні посилання описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 137
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ 

Методичні рекомендації «На допомогу педагогу інклюзивного класу ЗЗСО»         

 «Знедолена  природою дитина   не повинна знати,  що у неї слабкий розум,  слабкі сили. Виховання такої дитини має  бути у сто разів ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим»                         В. О. Сухомлинський                                                                                                                                                    

Навчання і виховання дитини з нормативним розвитком – це наука, в якій є місце і «первинному хаосу», і «болісній порожнечі», але також і життю, повному творчості та «яскравих несподіванок». Навчання і виховання дитини з особливими освітніми потребами (далі – ООП) – це наука ще важча, де, можливо, для «первинного хаосу», «болісної порожнечі» і творчого «не знаю» місця ще більше, але для педагога з великою любов’ю до дітей ця праця ніколи не буде позбавлена чудових моментів і «яскравих несподіванок».

Втілення в життя ідей інклюзії, зміна освітнього процесу відповідно до її принципів – завдання складне для усіх, хто включений у цей процес. Ідея інклюзії вимагає від педагогів не лише «включити» учня з ООП у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи, але і самим «включитися» у процес взаємодії з іншими, у процес командної співпраці. Самим педагогам  необхідно навчитися бути відкритими на нові ідеї, бачити необхідність змінюватися самим, уміти прийняти відмінності та особливості інших людей.

Корекційна спрямованість навчання дітей з особливими освітніми потребами

Зміст корекційно-розвивальної роботи визначається з урахуванням особливостей розвитку дітей з особливими освітніми потребами, мети, завдань та напрямів такої роботи.

Корекційно-розвивальна робота спрямована на:

-        розвиток зорового або слухового сприймання, мовлення, пізнавальної діяльності, психофізичний, соціально-комунікативний розвиток дітей з особливими потребами, формування в них навичок просторового, соціально-побутового орієнтування тощо;

-        розвиток навичок саморегуляції та саморозвитку дітей шляхом взаємодії з навколишнім природним середовищем з урахуванням наявних знань, умінь і навичок комунікативної діяльності і творчості;

-        формування компенсаційних способів діяльності як важливої умови підготовки дітей з особливими освітніми потребами до навчання у загальноосвітній школі;

-        створення умов для соціальної реабілітації та інтеграції дітей з особливими освітніми потребами, розвиток їх самостійності та життєво важливих компетенцій».

Корекційний компонент інклюзивної освіти має забезпечуватись кількома шляхами:

-       реалізація корекційних цілей у процесі навчання і ви­ховання дітей (на уроках, під час виконання домашньої навчальної роботи, на виховних заходах);

-       проведення корекційно-розвиткових занять спеціаліста­ми;

-       виконання батьками вимог і рекомендацій фахівців щодо корекційного впливу на дитину.

При планування роботи з дітьми з ООП необхідно пам’ятати, що разом зі специфічними труднощами розвитку для всіх категорій дітей з особливостями психофізичного розвитку властиві такі проблеми:

-       соціальна дезадаптованість дитини;

-       уповільнене й обмежене сприймання;

-       недоліки розвитку моторики;

-       вади мовленнєвого розвитку;

-       недоліки розвитку розумової діяльності;

-       недостатня, у порівнянні зі звичайними дітьми, пізна­вальна активність;

-       прогалини у знаннях та уявленнях про навколишній світ, міжособистісні стосунки;

-       недоліки у розвитку особистості (невпевненість у собі, залежність від оточуючих, низька кому­нікабельність, егоїзм, песимізм, занижена або завищена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).

Вище означені недоліки можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях і вимагають внесення певних коректив у навчально-виховний процес та режим дня, що обов’язково відображається у Індивідуальній програмі розвитку.

Водночас варто враховувати і педагогічні фактори, які у стандартних умовах загальноосвітніх шкіл можуть призвести до шкільної дезадаптації учнів з ООП:

1.                        невідповідність шкільного режиму і санітарно-гігієніч­них умов навчання психофізіологічним особливостям ді­тей з особливостями психофізичного розвитку (далі –  ОПФР);

2.                        невідповідність темпу навчальної роботи на уроці на­вчальним можливостям дітей;

3.                        переважання негативних оціночних стимулів;

4.                        непорозуміння і конфліктні ситуації в сім’ї внаслідок шкільних проблем у дитини.

          Крім додаткових корекційно-розвиткових занять, корекційну спрямованість повинно мати і саме навчання: у навчальній програмі передбачається, які корекційні цілі будуть реалізовуватись під час засвоєння тієї чи іншої теми. Це відображено і спеціальною структурою навчальних програм для дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Плануючи уроки, розробляючи їх конспекти, вчитель чітко визначає корекційну мету кожного уроку для учнів, обумовлюючи її дидактичними завданнями уроку, характе­ром навчального матеріалу, типологічними та індивідуаль­ними особливостями учнів з ОПФР в інклюзивному класі. Окремий конспект уроку для інклюзованого учня не пишеться. Учитель складає загальний конспект уроку плануючи, у які види навчальної діяльності він залучатиме дитину разом з іншими, а на яких етапах уроку учень виконуватиме індивідуальні завдання, завдання менші за обсягом чи складністю. Для їх відображення учитель може відвести горизонтальну лінію у загальному конспекті, наприклад, (з конспекту уроку з української мови для 6-го класу на тему: «Числівник»):

Для всього класу

Для учня з ООП

Подані на дошці числа записати словами. Пояснити правопис.

15, 16, 50, 60, 70, 80, 500, 700

Завдання: на місці крапок (де треба) поставити м’який знак.

П’ятн…надцять, шістнадцят…, п’ят…сот, шіст…десят, сімдесят…, вісімдесят…, п’ят…сот, сімсот… .

           У планах - конспектах уроку, вчитель  інтегрує навчальний матеріал загальноосвітніх і спеціальних  програм так, щоб на одному уроці діти з різним станом психофізичного і інтелектуального розвитку вивчали близьку за змістом тему, але на тому рівні засвоєння, який доступний для кожного учня. Як саме виглядатиме конспект уроку, учитель вирішує сам, адже єдиних вимог до написання конспекту уроку в інклюзивному класі немає.

           Інформація, одержувана учнем по темі, що вивчається, відповідає рекомендованій йому для навчання освітній програмі. Закріплення отриманих знань, умінь і навичок ведеться на різному дидактичному матеріалі, підібраному для кожного учня індивідуально: роздаткові картки, вправи з навчальних посібників і підручників/

           Для пояснення складних тем, учням  розробляються картки інструкції з описом покрокових дій.  Така побудова навчальних занять створює умови, при яких всі учні класу залучаються до загальнокласної роботи.

Форми роботи вчителя:

-       начальная робота в парах;

-       робота груп кооперативного навчання;

-       робота за індивідуальними інструкціями;

-       незалежні самостійні заняття.

Специфіка педагогічного процесу для учнів з пору­шеннями психофізичного розвитку полягає також у ви­користанні спеціальних засобів корекції з урахуванням конкретної категорії порушення.

 Адаптація змісту освіти до пізнавальних можливос­тей учнів

Для дітей з вадами інтелекту така адаптація, зокрема, полягає у зменшенні обсягу та спрощенні характеру мате­ріалу; для глухих дітей – у вилученні складного вербального матеріалу тощо. Усі адаптації відзначаються в Індивіду­альній програмі розвитку учня.

Наочність навчання

З урахуванням специфіки порушення добираються види наочності. Наприклад, для дітей зі зниженим зором словесно-наочні посібники друкуються більшим шрифтом, для дітей з вадами інтелекту наочність має бути конкретною, без абстрактних зображень і деталей, що відволікають від сприймання головного.

Уповільненість процесу навчання

Повідомлення інформації для дітей з вадами інтелек­ту, мовлення, слуху здійснюється дещо повільніше з ураху­ванням уповільненості сприймання вербальної інформації. Для дітей з порушеннями пізнавальної діяльності надається більше часу для обдумування відповіді, а для дітей з вадами зору – для запису.

Повторюваність у навчанні та вихованні

Через обмеженість або недосконалість сприймання є необхідність повторювати навчальні відомості. Проте цей засіб не означає механічного декілька разового повторен­ня одного й того ж матеріалу. Навпаки, слід використову­вати варіативність повторення для заповнення прогалин у сприйманні.

Оптимізація темпу роботи та динаміки втомлюва­ності

Цей засіб спрямовується на активізацію пізнавальної діяльності учнів, підтримку їхньої працездатності й перед­бачає, зокрема:

-       переключення учнів на різні види діяльності з метою за­побігання втомі;

-       використання у процесі викладу матеріалу цікавих фак­тів, прикладів, деталей;

-       емоційність викладу;

-       організація хвилин відпочинку на уроці;

-       створення ситуацій успіху.

Включення учня в діяльність, спрямовану на подо­лання труднощів і перешкод

Свідоме засвоєння знань можливе лише за умови ак­тивної діяльності учня на уроці, а самостійності діти на­будуть, вправляючись у практичній діяльності. Таке вправляння має передбачати не лише репродуктивні завдання, а й проблемні, творчі, у процесі яких діти долатимуть труднощі, міркуватимуть, пропону­ватимуть власні шляхи й способи дій. Така діяльність збіль­шить зону найближчого розвитку дітей, що й відповідає принципу корекційної спрямованості навчання.

Дотримання охоронного педагогічного режиму

Режим дня має враховувати підвищену втомлюваність дітей з ОПФР, швидку виснажливість центральної нервової системи, схильність до патологічних реакцій на надмірне навантаження. В Індивідуальній програмі розви­тку зазначаються потреби дитини, через які можуть бути внесені певні корективи у режим дня: розклад уроків, до­датковий відпочинок, обмеження у позакласних заходах.

Позитивні емоції педагога як засіб стимулювання ді­тей до діяльності й спілкування

Частина учнів з ОПФР через негативні соціальні фак­тори є пасивними, не вірять у свої можливості, тому опти­містична налаштованість педагога, його позитивний емо­ційний стан слугують суттєвим стимулом активізації учнів, їхнього розвитку.

Стимулююча функція педагогічної оцінки

З метою стимулювання навчальної діяльності дітей, побудови і регулювання стосунків з ними в інклюзивному класі слід враховувати, що підвищена залежність само­почуття, психічного тонусу і працездатності дітей з ОПФР від зовнішніх умов висувають і специфічні вимоги до оці­нювання. Специфіка полягає у зменшенні кількісної ролі оцінки, використанні її якісного потенціалу. На відміну від загальноприйнятих підходів до оцінки, яка виставляється на підставі порівняння результатів роботи учня і нормативних вимог, у корекційно-педагогічній діяльності оцінюють­ся сьогоднішні досягнення учня порівняно до вчорашніх. Здійснюється це дуже індивідуально, з урахуванням реаль­них навчальних можливостей дитини, рівня її досягнень у кожній конкретній галузі, міри старанності, наполегливос­ті, праці, вкладеної у досягнення.

Використання комп’ютерних технологій при роботі з дітьми з інтелектуальними вадами

Основна ідея використання комп’ютерної техніки полягає  у тому, що комп’ютер має бути не об’єктом вивчення, а засобом, за допомогою якого дитина зможе заповнити прогалини знань з того чи іншого предмету.

Вдало дібрані комп’ютерні програми забезпечують розвиток здібностей дітей, їх інтересів, вмінь, навичок і потребують певного рівня пізнавальної активності.

Під час використання комп’ютера на уроці слід враховувати особливості психіки дітей з вадами інтелекту, передусім ті, які можуть ускладнювати роботу з технікою. Це, зокрема:

-       підвищена втомлюваність,

-       розсіяна увага,

-       сповільнений темп сприймання,

-       тривале входження в процес роботи.

Інтерес до комп’ютера підвищує працездатність, зосереджує увагу і дещо збільшує темп роботи.

У дітей з вадами інтелекту з великими труднощами виробляються нові умовні зв’язки, а з’явившись, вони стають нестійкими та недиференційованими. Можливість прикладного комп’ютерного середовища демонструвати  різні складні явища дає змогу зробити ці зв’язки стійкішими.

Характерною особливістю розумово відсталих учнів є: бідність уявлень; дітям дуже важко перенести нові знання в нову ситуацію, оскільки вони користуються схемою раніше засвоєних знань. Комп’ютерна програма надає велику можливість моделювання різних ситуацій, що значно збагачує досвід дітей.

Загальний недорозвиток мовлення, некритичність мислення, слабкість самоконтролю, невпевненість у своїх діях призводять до частого звертання за допомогою до вчителя, який часто фізично не встигає приділити достатню увагу кожному учневі. Комп’ютерна програма з героєм-помічником дозволяє подолати цю проблему. Комп’ютерний герой – це цікавий співрозмовник, який в разі труднощів приходить на допомогу дитині, підказує та пояснює матеріал.

Комп’ютер та комп’ютерну програму в тій чи іншій мірі можна використовувати на будь-якому етапі уроку в залежності від дидактичної мети. На етапі повторення та перевірки наявних знань учнів комп’ютерну програму можна використовувати у вигляді нескладних тестових завдань. При цьому особливості психіки розумово відсталих дітей треба враховувати так: питання не повинні бути двозначними; кількість варіантів відповідей повинна бути мінімальною, а самі відповіді мають носити чітко визначений характер.

На етапі пояснення нового матеріалу можливість комп’ютера моделювати різні складні явища може стати незамінною. Використовуючи відповідну програму вчитель може не тільки розповісти, а й продемонструвати учням у дії того чи іншого явища або властивість предмету, які за реальних умов відтворити дуже важко. На етапі узагальнення та закріплення знань можна використовувати комп’ютерну програму для виявлення прогалин у засвоєнні матеріалу та визначення шляхів їх усунення.

Проте, слід враховувати, що учні з ООП мають відхилення не лише у психічному, але  й фізичному здоров’ї. З огляду на це, доцільним буде використання комп’ютера лише на якомусь одному етапі уроку. Робота з комп’ютером не повинна викликати труднощів і негативних емоцій. Слід пам’ятати, що багато ігор, розроблених для  дітей з нормативним розвитком, є не тільки малопродуктивними для розумового, емоційного, особистісного розвитку учнів з інтелектуальними вадами, а й можуть нанести шкоду здоров’ю. Отже, принципи доступності і корекційної спрямованості мають бути максимально реалізованими.

При використанні у навчанні дітей з особливими освітніми потребами комп’ютерних технологій взагалі і технічних засобів навчання зокрема слід дотримуватися державних санітарних норм та правил для спеціальних загальноосвітніх шкіл.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми  потребами

Об’єктом оцінювання навчальних досягнень учнів  є знання, вміння та навички, уявлення про природу та суспільство відповідно до вимог навчальних програм; рівень загальних інтелектуальних умінь, досвід самостійної діяльності  та  емоційно-ціннісні   риси   особистості,   важливі для життєдіяльності в суспільстві.

Основними функціями навчальних досягнень учнів з особливостями психофізичного розвитку є:

-      контролююча, яка передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає вчителеві змогу певним чином планувати й викладати навчальний матеріал, своєчасно надавати необхідну індивідуальну допомогу, попереджати можливі утруднення;

-      навчально-корекційна, яка зумовлює спеціальну організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, спрямовану на підготовку до вивчення нового матеріалу, його засвоєння, відтворення, застосування, уточнення й поглиблення знань, їх систематизацію, удосконалення навичок і вмінь;

-      діагностико-коригуюча, що передбачає з’ясування причин труднощів, які виникають в учня під час навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях, внесення коректив у діяльність учня і педагога, спрямованих на усунення цих прогалин;

-       стимулюючо-мотиваційна, що визначає спеціальну організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває активність, формує позитивні мотиви навчання;

-               розвивально-виховна, що полягає у формуванні вміння самостійно й зосереджено працювати, використовуючи збережені аналізатори; застосовувати прийоми контролю та самоконтролю, що сприяє розвитку працелюбності, наполегливості, активності, взаємодопомоги та інших якостей особистості.

 При визначенні навчальних досягнень учнів аналізуються такі аспекти:

-     характеристики відповіді учня: зв’язність, повнота, логічність, правильність;     

-    якість  знань:  осмисленість,  глибина,  гнучкість, дієвість,  системність, узагальненість, міцність;

-    ступінь сформованості загально навчальних (організаційних, пізнавальних, комунікативних, оцінних) та предметних умінь і навичок;

-    рівень загальних інтелектуальних умінь: аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати; класифікувати, узагальнювати, робити висновки, встановлювати причинно-наслідкові та цільові зв’язки тощо;

-   досвід самостійної діяльності: виконання різних видів навчальної діяльності (самостійно та за допомогою вчителя), застосування знань і вмінь у різних ситуаціях;

-    самостійність оцінних суджень тощо.                                                

Обов’язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів спеціальних шкіл є поточне, тематичне та підсумкове.

Доцільність тематичного оцінювання зумовлена, психологічними закономірностями засвоєння навчального матеріалу, що передбачають реалізацію послідовних його етапів, які не можна здійснювати на одному уроці. Враховуючи особливості навчальної діяльності учнів спеціальної школи, тематична оцінка виставляється за результатами поточного оцінювання. При цьому  поточне  оцінювання  виконує  діагностико-коригуючу, заохочувальну, стимулюючу функції та передбачає виставлення оцінок у класному журналі.

Кожному рівню відповідає своя шкала оцінок у балах (див. таблиці 1, 2). Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми (розділу), які визначає вчитель на основі вимог навчальної програми. Вони мають бути відомі учням від самого початку опрацювання, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Якщо темою передбачені практичні, лабораторні роботи та інші обов’язкові практичні заняття, то їх виконання є обов’язковою умовою для виставлення тематичної оцінки.

Тематичне оцінювання у вигляді запису (усно-письмова форма) здійснюється за згодою учителя, за умови достатнього рівня самостійної навчальної діяльності учнів.

Тематична оцінка може виставлятися й автоматично на підставі результатів з опанування учнем матеріалу теми упродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, навчальної активності школяра, рівня самостійності тощо, а також після виконання відповідних підсумкових завдань з теми: підсумкова письмова робота, залік, інші форми виявлення рівня навчальних досягнень.

Головна умова при виборі вчителем цієї форми − забезпечення, об’єктивного оцінювання навчальних досягнень учнів.

Кожну оцінку вчитель повинен мотивувати, доводити до відома учня та  оголошувати перед класом (групою).

Протягом вивчення значних за обсягом тем дозволяється проводити кілька їх тематичних оцінювань. Якщо на опанування матеріалу теми передбачено, наприклад, 1-2 навчальні години, можна об’єднувати їх для проведення тематичного оцінювання.

Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.

Для  стимулювання навчальної діяльності учнів безпосередньо під час занять та підготовки до них учитель може за підсумками роботи школяра за семестр чи рік автоматично оцінити відповідним балом (якщо учень погоджується) його навчальну діяльність. При цьому наявність або кількість поточних оцінок не може бути перешкодою для виставлення семестрової оцінки.

 Учень має право на підвищення семестрової та річної оцінок. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль «За високі досягнення у навчанні» та срібну медаль «За досягнення у навчанні» підвищення результатів семестрового чи річного рівня оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників спеціальних шкіл золотою або срібною медалями.

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів розроблено у двох варіантах.

Варіант 1 – спеціальна освіта, що забезпечує учням формування базового обсягу знань, який відповідає державному рівню обов’язкових вимог за умови надання корекційної допомоги і підтримки. Здійснення цих завдань досягається реалізацією базового та корекційного компонентів навчального плану та програм спеціальної школи. Цей варіант розроблений для дітей з порушеннями зору, слуху, із затримкою психічного розвитку, мовленнєвими порушеннями, порушеннями опорно-рухового апарату.

Варіант 2 – спеціальна освіта, що забезпечує учням адекватну пізнавальним можливостям загальноосвітню підготовку, корекційну допомогу та підтримку, професійно-трудове навчання. Досягнення цих завдань можливе на основі реалізації базового та корекційного компонентів навчального плану та програм спеціальної школи. Рекомендується для дітей з розумовою відсталістю, з комбінованими порушеннями.

Варіант 1 (цензова освіта)

Рівень навчальних досягнень

Бал

Загальні критерії оцінювання навчальних

досягнень учнів

 

 

1

Учень виділяє і називає об’єкт вивчення та деякі його елементи

 

І – початковий

2

Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення. Виявляє здатність елементарно  висловлювати думку

 

 

3

Учень відтворює менш як половину навчального матеріалу; із допомогою, вчителя виконує елементарні завдання

 

4

Учень з певною допомогою вчителя та за зразком  відтворює основний навчальний матеріал, може повторити певну дію, операцію

 

II – середній

5

Учень здатний з помилками й неточностями самостійно відтворити основний навчальний матеріал, дати визначення понять, сформулювати правило

 

6

Учень виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу відповідно до вимог програми. Його відповідь правильна, але недостатньо осмислена. 3а допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати та робити елементарні висновки. Вміє застосовувати знання під час виконання завдань за зразком, у знайомих ситуаціях

 

7

Учень правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основні наукові теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок. Застосовує вивчений матеріал у знайомих ситуаціях, частково контролює власні дії

ІІІ – достатній

8

Знання учня є достатньо повними. Він застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, уміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежність між явищами, фактами; уміє робити висновки; загалом контролює власну діяльність. Його відповідь повна, логічна, змістовна, хоча і має деякі неточності

 

 

9

Учень досить добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях. Уміє аналізувати і узагальнювати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Його відповідь повна, логічна, змістовна, хоча їй бракує власних суджень

 

10

Учень має глибокі й міцні знання, здатний використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки. При цьому припускається незначних огріхів в аргументації думки, самостійно їх виправляє тощо

 

IV-високий

11

Учень має глибокі, міцні знання і володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальних програм, доцільно використовує їх у різних ситуаціях. Вміє знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та використовувати для поглиблення своїх знань

 

 

 

12

Учень має глибокі міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних і нестандартних ситуаціях. Уміє самостійно аналізувати, узагальнювати, оцінювати вивчений матеріал, самостійно користуватися доступними джерелами інформації, аргументувати власну думку і особисту позицію

Варіант 2 (нецензова освіта)

Рівень навчальних досягнень

Бал

Загальні критерії оцінювання
навчальних 
досягнень учнів

 

1

Учень виділяє (називає) об’єкт вивчення та деякі його елементи. Розуміє звернене до нього мовлення. Потребує посиленої допомоги вчителя

І – елементарний

(низький)

2

Учень розрізняє об’єкт вивчення, має нечіткі уявлення про нього, виділяє його несуттєві елементи. Виявляє здатність елементарно висловлювати думку з певною допомогою вчителя

 

3

Учень фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу. З допомогою вчителя виконує елементарні завдання

 

4

Учень з допомогою вчителя фрагментарно відтворює основний навчальний матеріал, виконує за зразком певну операцію, дію, виправляє помилки

ІІ – початковий

(нижче середнього)

5

Учень фрагментарно відтворює навчальний матеріал. Правильно виконує завдання за допомогою вчителя, за зразком контролює власні дії, потребуючи стимулювання з боку вчителя

 

 

6

Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний виконувати завдання за зразком. За допомогою вчителя застосовує знання в добре знайомих ситуаціях. Частково контролює власні дії

 

7

Учень правильно відтворює навчальний матеріал, але його відповідь неповна, знання недостатньо осмислені. Застосовує під керівництвом вчителя знання в знайомих ситуаціях. Контролює власні дії за інструкцією

ІІІ – середній

8

Учень розуміє навчальний матеріал, дає правильну відповідь. Застосовує знання в знайомих умовах. Контролює власні дії за інструкцією. Робить висновки з допомогою вчителя

 

 

9

Учень розуміє навчальний матеріал, дає правильну, повну відповідь за змістом, здатний виконував завдання, робити правильні висновки за допомогою вчителя. Застосовує знання у стандартних ситуаціях. Уміє контролювати власну діяльність

 

 

10

Учень володіє вивченим навчальним матеріалом, уміє узагальнювати інформацію під керівництвом учителя, контролювати власну діяльність, виправляти помилки. Правильно і самостійно виконує завдання за зразком

IV – достатній

11

Учень має достатні знання в межах навчальної програми, застосовує їх у стандартних умовах. Контролю власну діяльність, виправляє помилки. Знаходить необхідну інформацію в підручнику і користується нею. Самостійно здійснює основні види навчальної діяльності

 

 

12

Учень має міцні знання в межах вимог навчальної програми, використовує їх у стандартних та аналогічних ситуаціях. Уміє знаходити потрібну інформацію в підручниках, користуватися іншими доступними джерелами інформації. Здатний самостійно здійснювати всі види навчальної діяльності

Джерело: Діти з особливими освітніми потребами та організація їх навчання : наук.-метод. посіб. / А.А. Колупаєва, Л.О. Савчук. – К. : Наук. світ, 2010. – 196 с. – (Серія «Інклюзивна освіта»).

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист Міністерства освіти і науки України від 30.04.10 р № 1/ІІ-3626).

Оцінювання навчальних досягнень учнів із затримкою психічного розвитку та розумовою відсталістю

Оцінювання полягає у встановлені рівня навчальних досягнень учня із ЗПР в оволодінні змістом предмета порівняно з вимогами чинних програм.

Об’єктом оцінювання є складові навчальної діяльності учня – змістовий, операційний, мотиваційний.

1. Змістовий компонент охоплює знання обсяг яких визначений навчальними програмами школи інтенсивної педагогічної корекції. При оцінці аналізуються такі показники знань:

-       повнота;

-       усвідомленість;

-       узагальненість;

-       рівень сформованості:

-       знання обмежуються елементарними уявленнями у вигляді окремих фактів, елементів, об’єктів;

-       основний навчальний матеріал засвоєний, але під час характеристики об’єктів, явищ, поряд з суттєвими ознаками виділяються несуттєві;

-       знання засвоєні у формі понять, учні відтворюють їх зміст, підкріплюють прикладами з підручника;

-       знання узагальнені, застосовуються у змінених ситуаціях.

2. Операційний компонент навчальної діяльності учня уміння (способи дії) предметні, навчально-пізнавальні, контрольно-оцінні.

При оцінці аналізуються такі характеристики способу дії:

а) сформованість:

-       копіювання зразка способу діяльності;

-       виконання способу діяльності за зразком;

-       виконання способу діяльності за аналогією;

-       виконання способу діяльності в нових ситуаціях.

б) самостійності учня під час виконання завдань:

-       потребує постійної допомоги;

-       виконує зі значною допомогою;

-       виконує з незначною допомогою;

-       виконує без допомоги.

3. Мотиваційний компонент навчальної діяльності учня. При оцінці аналізуються такі показники:

-       зацікавленість в кінцевому результаті діяльності;

-       зацікавленість в опануванні способом діяльності.

На основі зазначених критерії виділені чотири інтегровані рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

 I рівень – початковий. Знання учня обмежуються елементарними уявленнями, які він може відтворити у вигляді окремих фактів, елементів, об’єктів; різними видами умінь володіє на рівні копіювання зразка способу дії; потребує постійної допомоги учителя; ставлення до виконання навчальних завдань байдуже або недостатньо позитивне.

II рівень – середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, але під час характеристики об’єктів, явищ поряд з суттєвими ознаками виділяє несуттєві; навчально-пізнавальними уміннями володіє на рівні виконання способу діяльності за зразком, завдання виконує з певною допомогою учителя, виявляє позитивне ставлення до розв’язання навчальних завдань.

III рівень – достатній. Учень володіє знаннями у формі понять; відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, вміннями володіє на рівні виконання способу дії за аналогією, завдання виконує з незначною допомогою або самостійно; виявляє зацікавленість у кінцевому результаті розв’язання навчальних завдань.

IV рівень – високий. Учень достатньо володіє поняттями, відтворю їх зміст, ілюструє не тільки уже відомими, а й новими прикладами; встановлює відомі внутрішньо понятійні і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які входять до вивчених понять; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; володіє уміннями виконувати окремі етапи вирішення проблеми і застосувати їх у співробітництві з учителем; зацікавлений в опануванні способом дії розв’язання навчальних завдань.

Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Березень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Архів записів
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2020