Середа
21.11.2018
12:30
Форма входу
Пошук
Система Orphus
Календар
«  Листопад 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Архів записів
Педагогічна преса Міністерство внутрішніх справ України Національна дитяча гаряча лінія Національна гаряча лінія
Наше опитування
Оцените мой сайт
Всього відповідей: 126
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Корисні посилання:

Департамент науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації

Міністерство освіти і науки України

Харківський регіональний центр оцінювання якості освіти

Український центр оцінювання якості освіти

Управління освіти, молоді та спорту міста Лозова

Спеціальна Олімпіада України

Лозівська загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів №7

Травень, це місяць буяня садів, місяць по-літньому теплих ночей і нескінченних солов’їних пісень… а ще це місяць, коли змовкли останні постріли гармат, настала тиша і прийшов довгожданий, вистражданий, оплачений дорогою ціною мир. Ніхто не забутий, ніщо не забуто!

В Лозівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 відбувся міський фестиваль інсценізованої пісні на військову тематику. Майже 250 учасників заходу привітно зустрічали ветеранів Великої Вітчизняної війни:  Білюрка Віктора Федоровича та Воробйова Миколу Васильовича.

Керівник гуртка «Історичне краєзнавство» Лиценко В.М. та учні - екскурсоводи  гостинно вітали ветеранів у шкільному музеї «Козацька світлиця». Школярі розповіли про історію створення експозицій та  окремі періоди  із життя нашої Батьківщини.

Особливо вразив виступ  учениці 7-Б класу Непран Анастасії, яка розповіла  про свого прадіда Перевозного М.І. - Героя Радянського Союзу. Надзвичайно вразливо пролунав власний вірш про дідуся.

Бурхливими оплесками, привітною теплою атмосферою зустріли учні усього міста почесних гостей на фестивалі пісень воєнних літ. Зі сльозами на очах, із болем у серці вшанували хвилиною мовчання загиблих.

 Гості  були приємно здивовані виступом учнів Лозівської загальноосвітньої школи №7 - композицією «Бухенвальдський набат». Надзвичайно цікаві, вразливі, естетично оформлені виступи були у кожної школи. У виконанні учнів Лозівської гімназії пролунала пісня «Ты же выжил, солдат». ЛЗОШ №12 продемонструвала композицію «Обелиск», а ЛЗОШ №3 відобразила свій талановитий виступ у постановці «Плачет белая береза». Не залишила байдужою пісня «Война» (ліцей №4) та мелодійна пісня «Журавли» у виконанні ЛЗОШ №10. Зачарувала глядачів  пісня «Ветерани»  ( ЗНЗ ДНЗ  №8). Під веселу запальну «Смуглянку» виникало бажання стати у танок, а  Панютинська ЗОШ №1 вразила композицією «Закаты алые»; заспокійливо і милозвучно звучав «Огонек» учнів Домаського ЗНЗ ДНЗ та «Колыбельная» Панютинської ЗОШ №2; рідним материнським теплом віяло від пісні  «Мальви» ЛЗОШ №11.

Ветерани дарували квіти за  теплі виступи учнів, бо зі сльозами на очах вони згадали жахливі дні війни в минулий  період свого життя; дні життя  сповнені сльозами  втрат, щастя, перемоги. І вже по завершенню свята ніхто не зміг стримати своїх емоції під час виступу учнів ЛЗОШ №7 «Перемога, свята Перемога!».

          Традиційно в травні   ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне з пам’яті людської, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його Перемога. Можна по-різному ставитися  до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто поліг у боях, хто віддав своє життя для щастя інших.

Шановні ветерани! Ми вдячні вам за те, що ви зробили, за те, що ви є, за те, що ми маємо.

Пам’ять жива, вічно жива в квітах на братських могилах. Це був ваш обов’язок - захищати наше майбутнє.  А тепер наш обов’язок  - захищати вас, живих, і вічно пам’ятати про ваші героїчні вчинки.

Міський фестиваль інсценованої пісні воєнних років

06 травня в Лозівській  ЗОШ I-III ступенів №7 відбувся міський фестиваль інсценованої пісні воєнних років серед учнів навчальних закладів міста, присвячений 70-й річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Минуло вже стільки років, але в пам'яті народній і понині живі безмірні страждання воєнних років і безмірна мужність народу. Але і на фронті і в тилу завжди звучала пісня, вона була підтримкою і опорою в моменти поразок і перемог. Сьогодні на нашому шкільному фестивалі військової пісні ми згадали як це було.

 

13:01 
 
Свято інсценізованої пісні

                                            

Відголосок воєнного лихоліття і ратного подвигу народу у Великій Вітчизняній війні і через 70 років живе у піснях чи то воєнного часу, чи написаних у мирні дні на честь воїна-визволителя. Саме пісня може сколихнути в душах вдячних нащадків те сокровенне, ім’я якому генетична пам'ять народу і роду нашого українського.

У переддень свята Великої Перемоги у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №7 відбулося свято інсценізованої пісні на воєнну тематику. В актовій залі зібралися учні, вчителі, батьки. Далі відбулося захоплююче театралізоване дійство. Звучали пісні: «Балада про солдата», славнозвісна «Катюша», «Землянка», «Балада про матір», «Огоньок», «Журавлі».

Діти знайшли цікаві матеріали про історію написання пісні, її авторів та найвідоміших виконавців. Про пісню «Балада про матір» учениця 6-Б класу Несповита Вероніка розповіла таку історію: « Пісня «Балада про матір», або як називають її в народі «Алєксєй, Альошенька, синок», - це драматична історія про незагоєні рани у материнських серцях, які залишила страшна війна.

Автор слів Андрій Дементьєв так згадує історію написання пісні: « У 1971 році я відпочивав у санаторії на Кавказі. Нудьгував, тому часто слухав радіоприймач. Привернула увагу коротка розповідь про матір із грузинського села. Вона й досі чекала сина, що пропав безвісти на війні, і побачила його на екрані в документальному фільмі, який дивилося все село. Історія настільки вразила, що того ж дня я написав слова».

Композитор пісні – Мартинов Євгеній. Це була друга на його рахунку інструментальна п’єса. Місяць писав композицію. Євгеній Мартинов прийшов з готовою мелодією до автора слів Андрія Дементьєва у редакцію журналу «Юність», де той працював заступником головного редактора. Андрій Дмитрович з недовірою поставився до молодого композитора, бо йому вже двічі пропонували варіанти мелодії і вони автору не сподобалися. І тільки увечері, прослухавши у себе вдома композицію, Дементьєв схвалив таку версію.

1972 року пісня вперше прозвучала на українському радіо у виконанні Людмили Артеменко. Та поставила «на ноги» пісню «Балада про матір» Софія Ротару у 1974 році, коли виконала її на «Пісні року».

«Баладу про матір» виконували: Людмила Артеменко, Софія Ротару,

Лев Лещенко, Євгеній Мартинов, Тіна Кароль.

Анастасія Приходько виконує пісню у перекладі українською мовою.

Та якою б мовою не співалося про материнський біль, ця історія залишатиметься нагадуванням усім прийдешнім поколінням про жахіття війни і тяжкі душевні рани жінки-матері, у якої війна забрала найдорожче».

Учениця 6-Б класу Сахарова Христина виконала пісню – і в залі не залишилося жодного байдужого до материнського горя.

Кращі інсценізації пісень будуть показані на міському конкурсі, який пройде у нашій школі 6 травня.